Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

Ці слова стали лейтмотивом виховного заходу, який 23 листопада 2017 року було проведено  в нашій школі-інтернаті з нагоди Дня вшанування жертв Голодомору. Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Довго чекали, але дочекались,коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями. Учні  школи під керівництвом педагогів Малюти С.І. та Гвоздак А.І. допомогли присутнім у актовому залі школи поринути у ті далекі і страшні 30-і роки минулого століття, коли українську націю намагалися знищити повністю. Поезії, які майстерно виконували учні, звучали як реквієм і засторога водночас, щоб не повторити помилок історії в майбутньому. Дев’ять мільйонів людських життів забрала ненаситна більшовицька ідеологія «рівності та свободи».  Але дух українців ніхто скорити не може.

Кульмінацією свята стала хореографічна композиція про голодомор, яку майстерно виконали учениці школи: Грига Діана, Рябінчак Валентина, Яремчак  Марія,Годованець Євгенія,Бігарій Ангеліна,Гвоздак Каріна, Брецко Вероніка, Брецко Тетяна, Бірчин  Дарина, Довганинець Анастасія.

На завершення усі вшанували хвилиною мовчання пам’ять про  тих, хто загинув під час Голодомору 1932-1933 рр. Хочеться вірити, що подібні заходи допоможуть молоді усвідомити, що майбутнє залежить від них, жодні «доброчинці» ні зі Сходу, ані із Заходу нам не допоможуть: сильна Україна не потрібна нікому, а наша сила – в єдності. Пам’ятаймо про це!