27 вересня особливий день для тих, хто любить подорожі, мандрівки та походи. В цей день "все прогресивне людство" відзначає Всесвітній день туризму. І в нашому районі є люди, для яких туризм став не тільки улюбленим видом відпочинку, а й частинкою життя. Такими є "фанати" своєї справи: Грига Сергій Васильович, Лаврик Володимир Осипович, Панасович Василь Васильович, ветеран туризму пан Лесик, які за сприяння Воловецької РДА та селищної ради райцентру вирішили здійснити одноденний похід в Карпати. До цієї акції долучилися також перший заступник голови РДА Козик Михайло Васильович, вчитель школи-інтернату Захарчук Геннадій Петрович та інструктор з туризму ЦПРДТ Мишко Василь Васильович з двома своїми вихованцями учнями 8 класу Курах Михайлом та Желізняк Віталієм. Тож об 11.00. названі люди розпочали свою подорож з перевалу між Воловецьким та Великоберезнянським районами за селом Розтока. Зліва на право: Курах Міша, Желізняк Віталік, Мишко М.В., Панасович В.В., Лаврик В.О., Козик М.В., Грига С.В., пан Лесик.
Карта нашого маршруту протяжністю близько 20 км.
Отож в дорогу...
Око милують перші краєвиди.
Тут перші вагання ліворуч чи праворуч. Вирішили ліворуч, про що потім пошкодували, але це буде потім.
В прадавньому лісі пахло прілим листям і віяло прохолодою.
А ось і перший сюрприз. Крутий кам’янистий схил змусив нас повернути ще лівіше, що подовжило наш похід ще на 1 годину. Пам’ятаєте перші вагання.
Але ось ми вибралися з лісу і перед нами відкрилися безмежні простори, Козик М.В. приміряє Пікуй, який далечіє на задньому плані. Туди проляже наш шлях.
11год.56хв. Ось ми на Дрогобицькому камені. Далі дорога проляже вододільним хребтом до Пікуя.
12год.03хв. перший водопій у молоді.
В далечині видніється наша головна ціль гора Пікуй.
12.29. Дрогобицький камінь залишився далеко позаду.
Пан Лесик встигає ділитися враженнями відразу з мобільного.
Круті скелі з боку Закарпатської області по всьому маршруту не залишають байдужим ПанасовичаВ.В.
Праворуч маршруту в долині розкинулися закарпатські села Буковець, Розтока, Перехресний...
А ліворуч, в далечині, довжелезне львівське село Либохора.
13.30 Перший привал. В цьому місці на картах вказано перевал "Руський шлях". Хоча як на теперішній час місце для перевалу далеко не найкраще... Маршрут добре промаркований.
14.09 Панасович В.В.: "Е-е-х війна війною, а обід за розкладом. Що в нас там по рюкзаках?"
Пан Лесик має що розказати підростаючому поколінню.
Позаду залишився "Руський шлях"
15.26 А Пікуй не такий вже й далекий.
Осінь все більше вступає в свої права. ,
16,33. До Пікуя рукою подати
Перед останнім ривком потрібно набратися сил.
17 год. 30 хв. Позаду майже 7 годинний похід, який, мабуть, нікого з його учасників не залишив байдужим, а попереду нові походи, нові сходження, нові вершини...
, 
