Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Головна » 2012 » Травень » 4 » Прощавайте, шкільні уроки
09:33 Прощавайте, шкільні уроки |
Останній дзвінок 2012
 Як сонечко сипле своє проміння, як мама за ручку веде дитину в перший клас, як перша вчителька від 1 Вересня намагається привити любов, доброту й милосердя своїм вихованцям, так само безтурботно, урочисто й непомітно розпочинається свято останнього дзвоника. Всі школярі з нетерпінням чекають на це свято, адже так хочуть відчути себе випускниками. Але схожими ілюзіями втішають себе тільки учні 1-10 класів. Теперішні випускники Нижньоворітської школи-інтернату переконалися, що школа – це частинка їхнього життя, той відрізок, що сполучає дитинство і юність, період, який назавжди закарбується у їхній пам’яті, це немовби репетиція самостійного життя. Зараз поради вчителів, як найрідніших людей, важать особливо багато. Тому першим дати ще певні настанови, як годиться, вирішив директор школи Заяць Сергій Петрович, який до святкових слів-привітань додав, що відтепер великі й широкі аудиторії замінять випускникам маленькі й затишні класи. Проводжаючи у далеку й тернисту дорогу самостійного життя, директор також побажав успіхів, щастя та добробуту винуватцям свята.
Першокласники, які прагнуть якнайшвидше зайняти місця випускників, приєдналися до привітань. Вони, декламуючи віршики-привітання, були немов дзеркальним відображенням випускників одинадцять років тому. Так, час пролітає надто швидко, і ми не встигаємо за ним. Зовсім недавно теперішні випускники за допомогою першої вчительки переступили шкільний поріг, а зараз вже стоять на лінійці і прощаються з безтурботним дитинством. Тому і зараз, на святі останнього дзвінка, неможливо обійтися без першої вчительки, Понзель Тетяни Михайлівни, яка з самого початку привчала любити людей, берегти природу, дбати про добробут у державі, примножувати багатства рідної землі. Сьогодні вона ще раз дала кілька настанов випускникам, привітала зі святом та від щирого серця побажала щастя у житті, адже доля колишніх вихованців бере початок із першого класу.
Долучилась до слів вітання класний керівник 11 класу Хміль Олена Михайлівна, яка побажала випускникам здійснення всіх мрій, наголосивши на необхідності брати правильний орієнтир у житті.
Десятикласники, які вже отримали естафету найстарших у школі, вирішили не залишатися осторонь свята, тому разом із привітаннями подарували випускникам дзвіночки, що завжди нагадуватимуть про свято останнього дзвоника та про школу як про колиску талантів і виховательку характерів.
Ось черга дійшла і до основних винуватців свята. Вони продемонстрували свою безмежну вдячність вчителям і рідній школі у вигляді не тільки поезій, а й невеличких музичних подарунків. Не забарився і останній дзвінок, який, хоч пролунав кілька хвилин, та навіки запам’ятався випускникам. Свято закінчилося, але воно породило нові випробування для одинадцятикласників, які все життя згадуватимуть про школу, як про власну домівку.
Нехай дзвенить останній дзвінок у душах випускників і завжди нагадує їм про школу, що завжди приймала, про вчителів, які вели стежкою знань, про шкільні парти, за якими вони вчилися любити Батьківщину. Надіємося, що покоління псевдопатріотів уже закінчилося, а розпочалося Відродження держави, бо доля України в руках молоді!
Про свій останній дзвінок розповіла Гараздій Мирослава.
|
|
Переглядів: 1499 |
Додав: Admin
| Рейтинг: 4.6/7 |
|
|
Наше опитування:
|
