Усім відомо, що зараз наша країна переживає дуже важкі часи. Ми кожного дня спостерігаємо за воєнними діями на сході України  по телебаченню, читаємо про це в газетах, чуємо по радіо. Та як часто ми дякуємо героям за те,що вони оберігають наш спокій?
Двадцять третього вересня учням нашої Нижньоворітської школи-інтернату все ж випала така нагода. До школярів завітав боєць 92-гої Харківської бригади Халус І.Ю., випускник нашої школи. Він, закінчивши навчання в школі, здобув професію лісника, та доля вирішила інакше. Тільки розпочалися воєнні дії на сході України, юнак одразу ж вирішив, що повинен бути там і дати відсіч ворогові.
Наш земляк служить в одній з найгарячіших точок Донбасу – місті Щастя, поділився враженнями від побаченого і пережитого.
Учні охоче розпитували бійця про зону АТО,допомогу волонтерів. А військовий відповідав на кожне запитання, намагаючись бути максимально щирим і відкритим.
Хвилювання було помітне у його очах. Недаремно кажуть: «Очі-це дзеркало душі». Це  й не дивно, адже вони бачили справжню війну.
Школярі дізналися більше про те,що  відбувається у нашій країні. «Ми вже звикли, що не всі жителі Донбасу однаково нас сприймають. Хоча ми намагаємося допомагати всім: і дітям, і людям літнього віку. Буває, відремонтуємо хату, харчів до дитбудинку відвеземо», - повідомив нам військовий.
На завершення він подарував школі український прапор з підписами побратимів – символ єдності української нації. Захисник щиро подякував за теплий прийом, зробив декілька фото з учнями і покинув навчальний заклад.

Учні віддячили йому гучними аплодисментами і побажали повернутися з перемогою, живим і здоровим.

Учениця 9-ого класу Повханич Таміла